Діти та підлітки, які пережили втрату близької людини, часто дуже вразливі та емоційно нестабільні. На що треба звернути увагу в поведінці дитини, щоб своєчасно надати їй професійну допомогу?
• тривога у ситуаціях невизначеності щодо майбутнього, емоційне відчуження;
• сум, пригнічений настрій, депресивні переживання;
• страх втрати близьких та рідних;
• зменшення відчуття безпеки в сім’ї;
• безпорадність, неможливість допомогти;
• почуття сорому, провини за те, що відбувається;
• фантазії не пов’язані з реальністю;
• думки про самоушкодження, смерть.
• соматичні реакції: болі, млявість, м’язове напруження;
• порушення сну, харчування;
• мовчазність, закритість, відчуженість у спілкуванні;
• метушливість, імпульсивність, або загальмованість;
• опозиційна поведінка, труднощі у навчанні, дотриманні дисципліни;
• ознаки стресового розладу, що тримаються довше, ніж у дорослих;
• ризикована поведінка, вживання психоактивних речовин, підвищена сексуальна активність;
• підвищена чутливість до різких подразників;
• скарги на жорстоке ставлення в сім’ї;
• самопошкодження; інтерес до теми смерті, ігри та розмови на тему смерті.